- бубоніння
- —————————————————————————————бубоні́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
бубоніння — я, с. Дія за знач. бубоніти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
жебоніти — ню/, ни/ш, недок., розм. 1) Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. || Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно. 2) перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.) … Український тлумачний словник