бубоніння


бубоніння
—————————————————————————————
бубоні́ння
іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Смотреть что такое "бубоніння" в других словарях:

  • бубоніння — я, с. Дія за знач. бубоніти і звуки, утворювані цією дією …   Український тлумачний словник

  • жебоніти — ню/, ни/ш, недок., розм. 1) Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. || Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно. 2) перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.) …   Український тлумачний словник